01.01.2016 02:17 Age: 2 yrs
Рубрика: Діяння Помісних соборів

Діяння Першого помісного собору УАПЦ 5-6 червня 1990 р.


Звернення першого організаційного Всеукраїнського Собору УАПЦеркви до українського народу

 

 

 

Дорогі брати і сестри!

 

 

 

Український народ має одну прикмету, покладену в основу його натури – незламну прихильність до волі та незалежності.

 

Сьогодні, в цей великий історичний день, коли наша Україна оголосила свого Патріарха і розпочала своє незалежне духовне життя, ми, члени Всеукраїнського Собору Української Автокефальної Православної Церкви звертаємось до вас словами апостола Павла: “Накінець, браття, радійте, удосконалюйтесь, тіштеся, будьте однодумні, майте мир, - і Бог любові і миру буде з вами” (1 Кор. 13, 11).

 

Здійснилась давня мрія нашого народу – признано патріаршу гідність Києву, колисці християнства на цілому Європейському Сході. Патріархат Церкви – це видимий знак зріслості і самобутності Помісної Церкви, це могутня рушійна сила в церковному і народному житті. Патріархат для України – це найбільш доцільна ієрархічна одиниця у формуванні УАПЦ, цілком логічне завершення норм, ідеології і морального стану церковного життя.

 

Ми віримо, що нашою Церквою теж керує Дух Святий, Благодать Котрого нас зібрала тут. Вибраний святим Собором Український Патріарх є прирівнений до всіх Патріархів автокефальних церков. А Церква Українська є вільна і рівна зі всіма християнськими церквами і входить у Всесвітню єдину Соборну Апостольську Церкву.

 

Дорогий народе!

 

Протягом довгих віків твоя земля ділилася і поневолювалася, а історія подавалася неправдиво, в догоду її гнобителям.

 

Ми не можемо забути наших побожних князів, що охрестили український народ і боронили його та церкву від усякої залежності; наших славних Запорозьких козаків і її гетьманів, які високо підняли честь і славу України і її святу Православну віру; наших вчених, які не змарнували Богом даного таланту, а вірно служили своїй неньці-Україні.

 

Мине час – стихнуть напади і докори, згасне ворожнеча і виявиться у всій красі велика правда святої нашої Церкви. Бо вічна і невмируща є та Церква, яка гаслом своїм ставить заповіти Спасителя і живе болями свого народу.

 

Дорогий волелюбний український народе!

 

Прийшов час нашого самовизначення. Не шукаймо опікунів ні на Сході, ні на Заході, які століттями нас поневолювали.

 

Єднаймося, дорогі християни, під стягом Церкви і нашої святого Володимира Великого, православної віри!

 

Станьмо відверто за свою українську рідну Церкву. Докажімо всьому світу, що ми дійсно діти козацького роду. Пригорнімся до своєї Матері-Церкви, яку так самовіддано боронило козацтво, оповиймо її своєю любов’ю. І тільки тоді усміхнеться наша Матір, коли щезне розмежування, зникне ворожнеча між братами-українцями, коли всі її діти стануть під опіку єдиної рідної української незалежної Церкви.

 

Сьогодні закладено наріжний камінь будівлі, котру нам потрібно звести. Покладім же свої перші цеглини в цю прекрасну будову – відродження УАПЦеркви. Бо відбудовується вона чистим поривом віри і силою любові побожного народу до Бога, в надії на Його Всемогутню допомогу. Наша свята Церква і надалі будуватиме своє життя на тому ж самому ґрунті, про який каже св. апостол Павло: “Ніхто бо не може покласти іншої основи, окрім покладеної, а вона – Ісус Христос” (1 Кор. 3, 11).

 

Прославмо Господа нашого в Тройці ділами, гідними нашої віри, а Господь нехай дарує нам силу і мудрість ці добрі діла творити.

 

Ідімо до Церкви – джерела нашого духовного життя і принесімо свою подяку і благання в молитвах до Христа-Спасителя. Амінь.

 

Слава нашому Святішому Патріарху Мстиславу!

 

Слава Українській Автокефальній Православній Церкві!

 

Слава багатостраждальному і віковічно Православному Українському Народу!

 

Голова Першого Організаційного Всеукраїнського Собору УАПЦ

 

 

 

+ Іоан, Митрополит Львівський і Галицький

 

 

 

Москва. Кремль

 

Президенту СРСР Горбачову М.С.

 

 

 

Телеграма

 

 

 

Ми, учасники Всеукраїнського Православного Собору Української Автокефальної Православної Церкви сповіщаємо Вас, що в днях 5-6 червня 1990 року в столиці України м.Києві відбувся організаційний Собор, який проголосив відновлення Української Автокефальної Православної Церкви, що незаконно була ліквідована в 1930 році під час чергового спалаху сталінського терору (т.зв. процесу СВУ).

 

Предстоятелем Української Автокефальної Православної Церкви Собор обрав Блаженнішого Митрополита Мстислава, надаючи йому титул Патріарха.

 

Високошановний Михайло Сергійовичу! Просимо Вас посприяти повній реабілітації репресованих священиків УАПЦеркви, а також поверненню Українській Автокефальній Православній Церкві всіх храмів, будівель, монастирів, майна, що відібрано сталінським режимом від Української Автокефальної Православної Церкви.

 

Від імені Собору запевняємо Вас, що віруючі Української Автокефальної Православної Церкви працюватимуть для морального і культурного відродження країни, для піднесення економічного, життєвого рівня народу.

 

Голова Всеукраїнського Православного Собору УАПЦ

 

 

 

Митрополит Львівський і Галицький

 

+ Іоан,

 

Намісник Патріаршого Престолу

 

Члени Президії Собору:

 

+ Василій, Архиєпископ Тернопільський і Бучацький

 

+ Андрій, Архиєпископ Івано-Франківський, Коломийський і Косівський

 

+ Данило, Єпископ Чернівецький і Хотинський

 

+ Володимир, Єпископ Ужгородський і Хустський

 

+ Миколай, Єпископ Рівненський і Луцький

 

+ Роман, Єпископ Чернігівський і Сумський

 

 

 

 

 

Голові Президії Верховної Ради УРСР

 

Івашку В.А.

 

 

 

 

 

Звернення Собору Української Автокефальної Православної Церкви

 

Ми, учасники Всеукраїнського Православного Собору Української Автокефальної Православної Церкви сповіщаємо Вас, що в днях 5-6 червня 1990 року в столиці України м.Києві відбувся організаційний Собор, який проголосив відновлення Української Автокефальної Православної Церкви, що незаконно була ліквідована в 1930 році під час чергового спалаху сталінського терору (т.зв. процесу СВУ).

 

Предстоятелем Української Автокефальної Православної Церкви Собор обрав Блаженнішого Митрополита Мстислава, надаючи йому титул Патріарха.

 

Високошановний Володимире Андрійовичу! Просимо Вас посприяти повній реабілітації репресованих священиків УАПЦеркви, а також поверненню Українській Автокефальній Православній Церкві всіх храмів, будівель, монастирів, майна, що відібрано сталінським режимом від Української Автокефальної Православної Церкви.

 

Від імені Собору запевняємо Вас, що віруючі Української Автокефальної Православної Церкви працюватимуть для морального і культурного відродження країни, для піднесення економічного, життєвого рівня народу.

 

Голова Всеукраїнського Православного Собору УАПЦ

 

 

 

Митрополит Львівський і Галицький

 

+ Іоан,

 

Намісник Патріаршого Престолу

 

Члени Президії Собору:

 

+ Василій, Архиєпископ Тернопільський і Бучацький

 

+ Андрій, Архиєпископ Івано-Франківський, Коломийський і Косівський

 

+ Данило, Єпископ Чернівецький і Хотинський

 

+ Володимир, Єпископ Ужгородський і Хустський

 

+ Миколай, Єпископ Рівненський і Луцький

 

+ Роман, Єпископ Чернігівський і Сумський

 

 

 

 

 

Ставлення Української Автокефальної Церкви до християнських Церков-сестер

 

Україна має давні історичні традиції віротерпимості. Українське Православ’я пошановує ці традиції і визнає, що всі люди, які живуть на нашій землі, рівні перед Богом і вільні у своєму сумлінні. Дух Господній дише, де він Сам хоче і ніхто не має права неподільно претендувати на істину Христову, що належить усім. Тому УАПЦерква звертається до кожної із своїх сестер, Християнських Церков, що існують в Україні, з апостольським привітанням: “Мир вам!”

 

Ми віддаємо належне за всяке добро всім братнім християнським церквам, які працювали для духовного будування нашого народу.

 

Віддаємо належне Українській греко-католицькій Церкві за її духовну, патріотичну і культурницьку роботу.

 

Ми розрізняємо політику Священного Синоду та суто християнське служіння Руської Православної Церкви, де, попри всі історичні гріхи її ієрархії, православні Українці живилися Християнськими Таїнствами.

 

Ми віддаємо належне Протестантським Церквам, що в найважчих умовах трудилися на ниві поширення Слова Божого і багато зробили для збереження моральних засад нашого народу.

 

Ми впевнені, що кожна з цих Святих Церков вільна нести Христове Благовістя в усіх куточках нашої Батьківщини; кожна має право на свої храми, школи, друкарні тощо. Ніяка світська, як і церковна влада не може втручатися у внутрішнє життя будь-якої іншої церкви, а мусить пильнувати свого.

 

УАПЦерква соборно проголошує незмінно толерантне ставлення до всіх віровизнань, християнських конфесій та автокефальних церков і закликає до злагоди і любові.

 

Голова Всеукраїнського Православного Собору УАПЦ

 

 

 

Митрополит Львівський і Галицький

 

+ Іоан,

 

Намісник Патріаршого Престолу

 

Члени Президії Собору:

 

+ Василій, Архиєпископ Тернопільський і Бучацький

 

+ Андрій, Архиєпископ Івано-Франківський, Коломийський і Косівський

 

+ Данило, Єпископ Чернівецький і Хотинський

 

+ Володимир, Єпископ Ужгородський і Хустський

 

+ Миколай, Єпископ Рівненський і Луцький

 

+ Роман, Єпископ Чернігівський і Сумський

 

 

 

 

 

Звернення до Українських Православних Церков у діаспорі

 

В днях 5-6 червня 1990 року відбувся в м.Києві Всеукраїнський Православний Собор УАПЦеркви, який відродив Українську Автокефальну Православну Церкву.

 

Патріархом Київським і всієї України соборно обраний Блаженніший Митрополит Мстислав, Намісником Патріаршого Престолу – Митрополит Львівський і Галицький Іоан.

 

Відроджена УАПЦерква вважає дуже важливим для нашої нормальної життєдіяльності структурне з’єднання до одного тіла всіх трьох Митрополій Української Автокефальної Православної Церкви – США, Канаді, Австралії, в Європейських та Південно-Американських країнах поселення. Хоча молитовне поєднання підтверджує єдність Українського Православ’я, тільки повне структурне з’єднання всіх українських православних церков в діаспорі може повною мірою сприяти відновленню Української Автокефальної Православної Церкви на Україні.

 

Також закликаємо усі інші православні юрисдикції і усіх українських православних віруючих Заходу до з’єднання в одне тіло Української Автокефальної Православної Церкви.

 

Голова Всеукраїнського Православного Собору УАПЦ

 

 

 

Митрополит Львівський і Галицький

 

+ Іоан,

 

Намісник Патріаршого Престолу

 

Члени Президії Собору:

 

+ Василій, Архиєпископ Тернопільський і Бучацький

 

+ Андрій, Архиєпископ Івано-Франківський, Коломийський і Косівський

 

+ Данило, Єпископ Чернівецький і Хотинський

 

+ Володимир, Єпископ Ужгородський і Хустський

 

+ Миколай, Єпископ Рівненський і Луцький

 

+ Роман, Єпископ Чернігівський і Сумський

 

 

 

 

 

Звернення до українських братніх Православних Церков у країнах Європи

 

 

 

В днях 5-6 червня 1990 року відбувся в м.Києві Всеукраїнський Православний Собор УАПЦеркви, який відродив Українську Автокефальну Православну Церкву.

 

Патріархом Київським і всієї України соборно обраний Блаженніший Митрополит Мстислав, Намісником Патріаршого Престолу – Митрополит Львівський і Галицький Іоан.

 

Відроджена Українська Автокефальна Православна Церква на Україні вітає своїх православних братів у Польщі, Чехословаччині, Румунії, Югославії та прагне співпраці з ними на ниві поглиблення християнізації народу, в ім’я збереження української православної традиції.

 

Ми з почуттям вдячності відзначаємо, що Румунська Православна Церква сприяла збереженню структури і відродженню Української Автокефальної Православної Церкви в Румунії.

 

Маємо в Бозі надію, що співпраця і духовна єдність наших Церков сприятиме національно-культурному і духовному відродженню українського народу.

 

Голова Всеукраїнського Православного Собору УАПЦ

 

 

 

Митрополит Львівський і Галицький

 

+ Іоан,

 

Намісник Патріаршого Престолу

 

Члени Президії Собору:

 

+ Василій, Архиєпископ Тернопільський і Бучацький

 

+ Андрій, Архиєпископ Івано-Франківський, Коломийський і Косівський

 

+ Данило, Єпископ Чернівецький і Хотинський

 

+ Володимир, Єпископ Ужгородський і Хустський

 

+ Миколай, Єпископ Рівненський і Луцький

 

+ Роман, Єпископ Чернігівський і Сумський

 

 

 

 

 

Московская область

 

г. Загорск, Троице-Сергиева Лавра

 

Поместному Собору

 

Русской Православной Церкви

 

 

 

Высокопреосвященные Владыки, отцы, братья и сестры, участники Поместного Собору Русской Православной Церкви.

 

В днях 5-6 июня 1990 г. в столице Украины городе Киеве, при храме св. Софии, состоялся организационный Собор Украинской Автокефальной Православной Церкви, на который собрались 7 епископов, 1 архимандрит, 247 священников, 5 диаконов, 287 мирян, представителей всех областей Украины.

 

Собор провозгласил возобновление деятельности нашей родной Церкви, разгромленной сталинским режимом 1930 года (было физически уничтожено 32 епископа и около 10.000 священников).

 

Представителем Украинской Автокефальной Православной Церкви Собор избрал Блаженнишего Митрополита Мстислава Патриархом Киевским и всея Украины.

 

Напоминаем Владыкам и Отцам Собора, что в 1686 году Киевская Митрополия была незаконно присоединена к Московскому Патриархату, и теперь возвращается на путь исконного независимого развития.

 

На сегодняшний день в храмах Украины, не считая Западных областей Украины, не произносится церковная проповедь на нашем родном языке, нет богослужений с украинским произношением, в духовных школах преподавание ведется на русском языке.

 

На протяжении 300 лет наша Церковь подвергалась жесточайшей русификации. Епископы и священники украинцы поставлялись на служение в Россию и Сибирь, а великороссы – на Украину.

 

Наш народ несет великую скорбь потери наших духовных и народных ценностей так же, как и русский народ.

 

Решение нашего Собора продиктовано стремлением к исправлению исторической насправедливости.

 

Высокопреосвященные Владыки, преподобные отцы, братья и сестры, участники Поместного Собора РПЦ. Обращаемся к Вам в духе христианской любви с просьбой понять наше решение не как отчуждение от братской христианской церкви – РПЦ, а как шаг в направлении углубленной христианизации нашего народа сближения церкви и народа.

 

Мы сохраняем православную веру и догматы Вселенского Православия, на свое бытие просим благословения Патриарха Константинопольского и всех Восточных Патриархов.

 

С братской любовью во Христе.

 

Председатель Всеукраинского Православного Собора УАПЦ

 

 

 

Митрополит Львовский и Галицкий

 

+ Иоанн,

 

наместник Патриаршего Престола

 

Члены Президии Собора:

 

+ Василий, Архиепископ Тернопольский и Бучацкий

 

+ Андрей, Архиепископ Ивано-Франковский, Коломыйский и Косовський

 

+ Данило, Епископ Черновицкий иі Хотынский

 

+ Володимир, Епископ Ужгородский и Хустский

 

+ Николай, Епископ Ровенский и Луцкий

 

+ Роман, Епископ Черниговский и Сумский

 

 

 

 

 

Рішення

 

Першого організаційного Всеукраїнського Святого Собору Української Автокефальної Православної Церкви, що відбувся 5-6 червня 1990 року в місті Києві

 

Собор постановив:

 

Для ведення Собору обрати Митрополита, оскільки Блаженніший Митрополит Мстислав не прибув.

 

Митрополитом обрано Архиєпископа Іоана (Боднарчука) з присвоєнням йому титулу “Митрополит Львівський і Галицький”.

 

Запропонований Проект Уставу УАПЦ прийняти в цілому з доповненнями.

 

Утворити Український Патріархат. Патріархом України обрати Блаженнішого Митрополита Мстислава (Скрипника) з титулом “Патріарх Київський і всієї України”.

 

На час відсутності Святішого Патріарха уповноважити Митрополита Львівського і Галицького Іоана керувати всіма справами церковного життя Української Патріархії, надаючи йому титул: “Намісник Святого Київського Патріаршого Престолу”.

 

Створити Львівсько-Галицьку митрополію при Соборі свв. апп. Петра і Павла у м.Львові.

 

Утворити дві Архиєпископії:

 

· Тернопільську, з титулом – Архиєпископ Тернопільський і Бучацький;

 

· Івано-Франківську, з титулом – Архиєпископ Івано-Франківський, Коломийський і Косівський.

 

Всеукраїнський Собор повертається до свого правного Статусу, який мав перед незаконним приєднанням до Московської Патріархії.

 

Безправне приєднання Київської Митрополії до Московської Патріархії в 1686 році вважати неканонічним.

 

Постанову Другого Всеукраїнського Собору УАПЦеркви, що відбувся в 1927 році, про самоліквідацію УАПЦ вважати недійсним.

 

Направити делегацію до Константинопольського Патріарха. Уряд УРСР просити прискорити оформлення віз.

 

Повернути УАПЦ всі церкви, забрані в період 30-40-х років, особливо святого Софійського Собору у м.Києві, як резиденції Патріарха.

 

Відновити діяльність монастирів. Звернутись до Уряду УРСР з вимогою передати УАПЦ частину Києво-Печерської Лаври, Почаївську Лавру, Манявський Скит, Кременецький жіночий монастир, козацький монастир у Новомосковську, Унівський монастир у Львові та інші.

 

Повернути всі церковні цінності, забрані в УАПЦ в їх власність.

 

Відкрити духовні семінарії в м.Києві, Львові, Івано-Франківську, а також регентсько-дяківську школу у Львові. Опрацювати питання про відкриття Української Духовної Академії в м.Києві.

 

Утворити при Патріархії УАПЦ такі відділи:

 

· Закордонний;

 

· Видавничий;

 

· Господарський;

 

· Пенсійного забезпечення.

 

Сприяти розвитку братств і сестрицтв.

 

При кожному храмі утворити релігійні школи для роботи з дітьми та молоддю.

 

Голова Собору УАПЦ

 

 

 

+ Іоан,

 

Митрополит Львівський і Галицький

 

Члени Президії Собору:

 

+ Василій, Архиєпископ Тернопільський і Бучацький

 

+ Андрій, Архиєпископ Івано-Франківський, Коломийський і Косівський

 

+ Данило, Єпископ Чернівецький і Хотинський

 

+ Володимир, Єпископ Ужгородський і Хустський

 

+ Миколай, Єпископ Рівненський і Луцький

 

+ Роман, Єпископ Чернігівськи