< Єпископ Мукачівський і Карпатський Віктор Бедь молитовно благословив відкриття меморіалу українським воїнам з ужгородщини, героїчно полеглим в російсько-українській війні на Сході України
30.06.2016 22:25 Age: 1 year
Рубрика: новини з діаспори

50-ти ліття Франкополя у Бельгії


До найбільших осягів української діяспори в Бельгії слід зарахувати оселю "Франкополе". Саме цього 2016 року відзначаємо 50 - ти ліття дії Франкополя. Оселя ця, громадський маєток. 

ДЕЩО З ІСТОРІЇ

З 1953 року СУМ розпочав кожного літа організувати таборування для дітей й молоді в різних місцях Бельгії. Такий велелюдний табір і Здвиг Українців Бельгії відбувся ще в винаймленому приміщенні в липні 1965 року в місцевості Тюмед, за участю Мaндрівного Табору сумівців з ЗСА й Канади, які приїхали нас відвідати. Було понад 200 осіб присутніх таборовиків й багато гостей (десь понад 300 осіб) і вони ледве вмістилися на площі, де відбувався на закінчення табору - концерт.

Провідники Громадянства зрозуміли ще давніше, що треба купити власне приміщення для таборів і різних можливих колись імпрез, Здвигів.

28 березня 1965 року були скликані основуючі загальні збори представників трьох організації Українського Допомогового Комітету (УДК), Спілки Української Молоді (СУМ), і Об'єднання Українок Бельгії (ОУБ), які прийняли Статут «Виховно – Відпочинкового Центру української молоді в Бельгії «як громадської організації без користолюбивих цілей «ASBL – VZW» .

Статут підписали: від УДК Голова - д-р. Володимир Попович і Генеральний Секретар мґр. Омелян Коваль, від СУМ Голова - мґр. Григорій Ощипко і заступник Голови - інж. Іван Левицький, Від ОУБ Голова – інж Зинаїда Витязь, Мирослав Ходоровський та Голови філії УДК, відділу ОУБ і осередку СУМ. Той статут був зареєстрований і зміст його надрукований в державній газеті «Moniteur Belge» 29 квітня 1965 року.

Було оглянуто кілька проєктів, земельних ділянок, будов. Але зупинилися над старою фармою «Фарме де Гарзе», так називалася колись ця фарма, збудована у 17 столітті, - яку перейменувалося в Франкополе. Маєток знаходиться в бельгійських горах Арденах, має чудове положення й нагадує Карпати. А краєвиди там немов би намальована картина прекрасного художника. Вражає свіжа зелень, вазони червоних ґераміюмів, фіолетові й білі квіти у вазонках на віконницях всіх навколішніх хат, будов, фермів села Стер.

Акт закупу підписано 22.12.1965 - го року, а почали оселю вживати, використовувати приміщення, після частинного ремонту в липні 1966 року.

Пожертви на закуп зібрали в нашій тоді вже не численні Громаді. Відбулося такзване оподаткування членства трьох організацій, збірки серед бельгійських установ, з різних свят, імпрез і приятелів та серед української діяспори в інших країнах а головно у ЗСА і Канаді, куди виїхали тисячі колишнього членства УДК-а та СУМ-у.

Варта згадати, що місцевість де знаходиться маєток називається ФРАНКОШАМПС (FRANCORCHAMPS). В перекладі це означає ФРАНКОВЕ ПОЛЕ.

І ще взяли під увагу, що 1966 рік - це 110 - ліття від народження Івана Франка і 50 - ліття від дня смерти (1856 -1916) і тому назва ФРАНКОПОЛЕ зовсім вдала.

Франкополе - це 12 -ти гектарів землі й будинок старої фарми, що стало виховно-відпочинковим і культурним центром української Европи, для української молоді країн Західньої Европи.

Відбувалися там і сумівські літні й зимові табори, Здвиги СУМ-у, мистецькі вистави, конференції Европейських складових частин Світової Федерації Українських Жіночих Організацій, ОУБ, ітд.

Франкополе для мене місце сентиментальне. Там відбувся мій перший виступ промовця на Здвизі Українців Бельгії та СУМ-у того ж 1966 року і відвідую це приміщення чи не кожного разу, коли приїжджаю з Австралії до Бельгії. Перший трьохтижневий табір СУМ-у на Франкополі розпочався 7-го липня 1966 року по кінець місяця. В неділю 10-го липня Преосвященний Владика Архиєпископ Кир Іван Бучко довершив акт посвячення новонабутої Оселі.

РОЗБУДОВА ФРАНКОПОЛЯ

Прибутки на постійну розбудову Франкополя, приходили з в продажі харчів, напитків в буфеті - ресторані та крім таборів СУМ-у, в певних періодах винайму терену для таборування бельгійських груп.

Вже на початку місяця червня 1965 року були організовані групи робітників, будівників Франкополя. Груп, переважно чоловіки та кілька жінок прибували на кінці тижня працювати на Франкополі. Можу назвати двох осіб, які перебували на Франкополі й там працювали 6 місяців - це Михайло Лопух і Михайло Лиско з Ґенку. Між працівниками був і наш тато Іван Галабурда та наша мама Параня Гриців- Галабурда.

А возили робітникам харчі, обіди, які складалися з вареників, голубців та й інших страв, - жінки, ті, що й збирали простирала й коци і всяке кухонне начиння, яке люди дарували - я маю на увазі жінок нашого відділу Обєднання Українок Бельгії, відділу Лімбурщини. Хоч і приїжджали з інших осередків жінки.

Всі роботи велися під керівництвом Мирослава Ходоровського. Видавався інформативний листок «Вісті Франкополя».

Кожного року відбувались літні та зимові табори, вишкільні, та спортові табори европейського засягу та зустрічі різних приїжджих груп, хорів, танцюристів й музик з країн Европи та України.

Залежно від прибутків з господарської діяльности йшла розбудова приміщень, колиб та забезпечено приміщення питною водою з навколішних лісових джерел.

До 10 - ти ліття існування об'єкту, в 1976 - му році там поставлено пам'ятник Іванові Франкові. На великому камені видніє бронзова пропам'ятна плита. Відкриття пам’ятника відбулося суботу 28 серпня 1976 року в день закінчення літнього табору. Прибуло біля 700 осіб, гості з Німеччини, Англії, Франції і з Америки та Канади.

Та з 1993 року затихли, радше завмерли на роки дитячі голоси, співи й танці...

Щойно в 2003 року відновилося таборування СУМ-у Бельгії. Таборовики складалися з більшості дітей новоприбулих з України.

ЗАГРОЗА ІСНУВАННЯ

В місяці червні 1978 року над Франкополем нависла небезпека радше загроза існування через експропріяції у зв'язку з будовою автостради E27, що була заплянована на трасі Вервіє (Verviers) в напрямі до Трієр в Німеччині. Це використала група т.зв « екологістів » з Вервіє і під претекстом охорони природи, запропонувала змінити трасу автостради, яка за їх проєктом мала б проходити через центр Франкороля.

Було стерджено, що до екологістів включилися члени бельгійської комуністичьої партії. Стало ясно, що метою таких заходів не є охорона природи, але знищення Українського Виховно Відпочинкового центру, що став сіллю в очах цих охоронців природи. Розпочали акцію захисту. На протязі одного тижня зібрали 900 підписів та передали до кабінету Прем'єр Міністра і до кількох міністерств з проханням припинити дії екологістів як антисоціяльні і кривдячі для української спільноти в Бельгії.

Рівночасно з розбудовою Франкороля проходила акція для одержання дозволу на будову дерев’яних домиків ( chalets ), дерев’яних хаток. Такий дозвіл по кількох роках на виділення 36 земельних ділянок одержано і це дало початок закладення українського села на Франкополі.

Рішенням Управи ВВЦ, земельні ділянки давались в оренду (винайм) на 50 років з правом будувати власний домик. Це був так званий « амфітеотичний винайм», який нотаріяльно завірювалось. В цей спосіб забудовано 21 земельних ділянок.

Є й багато караванів. Цей кампінґ приносить доходи на отримування об’єкту. Колись це було немов би українське село, де і серце й душа відпочине. Біля деяких караванів чудово насаджені квітники, соняшники, покошена трава.

Тепер українців тут на пальцях порахувати. А так це міжнародна публіка: бельгійці, голяндці, італійці, французи. Батато караванів і хат на продаж. Як на мене думаю, що ціни їх надто високі і стоять вони у дощі і морози – плісніють, роблять неприємне враження. З українсякого села (характеру села) нічого не залишилося. Ясно, що не радує така ситуація ні мене “бельгійки”, яка тут виросла, але не живе постійно у Бельгії, - ні будь кого, що бачить ту величезну зміну на гірше.

30 – ліття Франкополя було відзначено 19 жовтня 1996 року та 5 - ти ліття Незалежности України, у 130 ліття від народження першого Президента України Михайла Грушевського і в роковини народження і смерти патрона Франкополя - Івана Франка.

Свято започатковано вітанням Посла України Бориса Тарасюка. Його хлібом – сіллю привітав при вході до будинку Голова ВВЦ Мирослав Ходоровський. Посол України Борис Тарасюк, провів коротку аналізу розвитку української державности на протязі 5 років. До слова зголосилося гості з України, народні депутати Павло Мовчан та Іван Заяць.

На четверте десятиліття Франкополя припадають важливі події і зміни. Замітним послабленням праці на Франкополі було те, що Крайова Управа СУМ-у припинила з 1993 року організацію таборів з уваги на зменчення числа дітей, що переважно походили з мішаних подруж. Таборування закінчилося тим, що на початку 1990 тих років двічі було прийнято дітей « Чорнобиля » з Коростеня і Золочева. Треба було чекати десять років, коли в 2004 році КУ СУМ відновила таборування, в якому взяли участь також діти з родини новоприбулих іміґрантів з України.

На Франкополі відбувалися різні відзначення, як наприклад 60 - ліття УПА з участю Владики УАПЦ архиєпископа Іоана та делеґації Посольства України. Приїжджали й різні групи артисти з України, з Англії й інших країн світу. Приймали їх жінки Об'єднання Українок.

Починаючи з 1998 року виникала проблема з погрішенням здоров’я Голови ВВЦ і управителя Оселі Мирослава Ходоровського - а був він ним продовж 37 років .

Це сповільнило рух на Франкополі, а також дальшу розбудову. Його здоровельний стан погіршувався і 13.6.2003 року довголітній керівник Франкополя відійшов увічність.

Постало питання ЩО робити з ґіґантним маєтком? Продовж липня і серпня 2003 року представники трьох організацій власників Франкополя, між ними більшість молодих людей списували інвентар маєтку. Була я на цьому засіданні.

Управу перебрали молодші люди, мої ровесники, друзі.

Залишилася нероз’язана проблема води, якої доплив був перерваний будові автостради. Цю проблему довелося вирішуватуїи новій Управі, що очолив інж. Богдан Качмарський, а членами її були обрані Марійка Карпа - секретар і Петро Осмльський - скарбник, три заступники з уряду Голови УДК, ОУБ та СУМ співвласники Франкополя. Збори відбулися 27 вересня 2003 року на яких крім вибору нової Управи, змінено також ВВЦ на Український Культурно – відпочинковий Центр « УКВЦ « і внесено зміни до статуту. Виконуючи свої завдання, Управа УВКЦ під керівництвом Богдана Качмарського, для налагодження прихильних відносин зорганізувала 18 червня 2005 прийняття представників місцевої і регіональної влади в присутності делеґації від Посольства України і голів УДК, ОУБ та СУМ.

Так само, Управа УВКЦ подбала про випуск три журнали "ФРАНКОПОЛЕ" на трьох мовах.

На відзначення 40-ліття Франкополя, в суботу 30 вересня 2006 року, прибуло велике число громадян з Бельгії, Німеччини, Голяндії та Франції. Завітали й видатні гості з Посольств України в Бельгії і Евросоюзу: Посол Ярослав Коваль, Посол до ЕС Роман Шпек з дружиною, заступник Голови Місї до НАТО Михайло Оснач з дружиною.

Програма святкування розпочалась привітанням головою Центру. інж. Богдан Качмарський вітав традиційним «хлібом –сіллю» нового Посла України в Бельгії Ярослава Коваля.

Свякова громада вирушила до площі, де знаходиться «скеля» з хрестом, на відкриття пам' ятної таблиці « українцям що впали в боротьбі за волю».

Після спільного молебня що його відслужили отці УГКЦ та УАПЦ був посвячений хрест та пам'ятна таблиця.

4 червня 2010-го року стала велика трагедія на Франкололе, в другої годині в ночі частина будинку згоріла. Під сучасну пору (2016) все відновлено, відбудовано й сліду з наслідків пожару не видно.

Як добре, що нова управа взялася за так потрібні ремонти, санітарних приміщень, які були залишені в жалюгідному стані. Люди, яких я зустрічала, дуже схвально висловлюються про управу й Богдана Качмарського, який підчас своєї відпустки з роботи очолює ремонтну працю. Вони твердили, що нова управа за рік більше зробила, як колишня за 10 років!

Водили мене по всіх приміщенях. Дійсно, все не до упізнання, нове, приличне, приваблююче. Говорили мені про заплянований український кулінарний тиждень з участю кухара з України. Відновлються кімнати, де частинно вже діє гостиниця.

Франкополе положене 5 кілометрів від відомого у світі спортового автового перегончого сіркві-дороги Франкоршомпс (Francorchamps) і недалеко відпочинково-лікувального місця Спа (Spa), зі своєю однойменною мінеральною водою.

22 вересня 2012 року відбулося на Франкополі величне відзначення 100 ліття поселення українців в Бельгії на яке зїхалися земляки з Франції, Італії, ЗСА, України, Австралія, Англії, Німеччини. Це останнє таке величне свято на якому я була присутня.. Було дуже цікаво й приємно зустрітися з деякими друзями, яких роками не бачила. Про відбуття свята можемо подати окрему статтю.

Старалася я подати відомості про найважливіші події пов'язані з оселею «Франкополе» в Бельгії.

Надіюся, що читач має уяву про те, що собою представляє «Франкополе», яке можна підсилити ілюстрацією - знимками.

Відзначення 50 ліття Франкополя відбудетья в суботу 24.9. 2016.

Збираємося їхати на те відзначення.

До ювілею скористала з відомостей своїх статтей і звіту секретарки Франкополя Марійки Карпи. Всі знимки з архіву Марічки Галабурди - Чигрин та Марійки Карпи

За матеріалами http://svitua.org/